МочІохъ хІор

Википедия — эркенаб энциклопедия сайталдасан материал
Перейти к навигации Перейти к поиску
ЧчукІелалдалъун лъугьараб
МочІохъ хІор
Lake of Mochokh.jpg
Морфометрия
Абосютияб борхалъи1632 м
КІодолъи1250 × 30–500 км
ГІатІилъи0,7 км²
Куб-роцен0,008 км³
Бищун цІикІкІараб гъварилъи60 м
Гьоркьохъеб гъварилъи20–30 м
Гидрология
Минерализациялъул тайпаБацІцІадаб 
ЦІамгІаллъи0,01 ‰
ТІокІкІен3 м
ХІавуз
ХІавузалъул гІатІилъи320 км²
Лъел системаСулахъалъул система
Бугеб бакІ
42°37′41″ с. ш. 46°37′31″ в. д.HGЯO
Пачалихъ
РФ-ялъул СубъектДагъистан
МухъХунзахъ мухъ

МочІохъ хІор ккола Дагъистаналъул Хунзахъ мухъалъул шималиябгун-бакътІерхьул рахъалда, ТІанусдерил ва ГІечІендерил балада гьоркьоб бугеб жаниблъиялда, МочІохъ росдада аскІоб, ралъдал гьумералдаса 1632 метраялъ борхалъуда жиб бугеб мугІрузул хІор.

Тайпаялъул рахъалъ МочІохъ хІор ккола ччукІелалъ лъар нахъсверизабун лъугьараб хІорлъун. ХІор лъугьана 1963 соналъ, ТІанусдерил баладаса бачІараб ччукІелалъ лъар нахъсверизабун.

ХІоралъул гІатІилъи буго 0,7 км, лъим буго бацІадаб, тІокІкІен бахуна 3 метраялде, (хІоралъул гьоркьохъеб гъварилъи буго 20–30 метраялде).

География[хисизабизе | вики-текст хисизабизе]

Бугеб бакІ ва координатал[хисизабизе | вики-текст хисизабизе]

МочІохъ хІор буго Жанисел мугІрузул Дагъистаналъул Хунзахъ мухъалда, ТІанусдерил (шималияб рахъ) ва ХачтІа балазда гьоркьоб, ралъдал гьумералдаса 1632,6 м борхалъуда. ХІоралда аскІоб бакътІерхьул рахъалда буго МочІохъ росу.

МочІохъ хІоралъул гІорхъабазул руго хадусел кординатал:

  • шималияб-бакътІерхьул рахъ — 42°37'55" ш.гІ. 46°37'17" бб.х.
  • жанубияб-бакъбаккул рахъ 42°37'25" ш.гІ. 46°37'57" бб.х.
  • хІоралъул бакьулъ бакІалъул координатал — 42°37'41" ш.гІ., 46°37'31" бб.х.

Морфометрияб сипат-сурат[хисизабизе | вики-текст хисизабизе]

МочІохъ хІор ккола ччукІелалдалъун лъугьараб лъим чІараб бакІлъун. Гьелъул халалъи буго 1250 м, гІеблъи бахуна 500 метраялде, акваториялъул гІатІилъиялъ ккола гІ.-ш. 32 га. ХІоралъул гьоркьохъеб гъварилъи 20–30 м, бищун цІикІкІараб гъварилъи — 60 м, в гьеб гъваридаб бакІ буго хІоралъул шималияб рахъалда. ХІоралъул лъел куб-роцен бахуна 8 млн. м3. Лъим чІараб бакІалъул буге лъикІаб лъел-хьвади, ай жанибги жаниса къватІибги лъин чвахула. Лъим буго бацІадаб, гьекъезе бегьулеб, гьелъул тІокІкІен бахуна 3 м.

ХІоралъул рагІаллъаби гІемерисел руго цІикІкІараб гьетІи гьечІел ва рагьарал, шималияб рахъалда бугеб балада цун букІиналъ, гьениб бугеб рагІаллъиялул цо бутІа буго цІикІкІараб гьетІи бугеб.

ЦІер

МочІохъ хІоралъул цІер

Декабрь моцІалъул байбихьудаса хІоралда тІад цІер чІвазе байбихьула, цІороца бацула тІубараб хІор, ва гьеб хутІула март моцІ щвезегІан. Квачалде балагьун, цІералъул бицалъи бахине бегьула 50 сантиметраялдеги, гьоркьохъеб биццалъиялъул цІералъ хІехьола тІаде рачарал машинабиги гІадамалги. ХІоралда чІвалеб цІер букІуна бацІцІадаб, рагІаллъудегІан тІинда бугеб жоги бижулеб херги бихьула. РукІуна цо-цо цІерги чІвачІел гургинккарал бакІал, гьезул диаметр бахуна 100 см. БакътІерхьун хадуб цІорол бакІ-бакІалде рехула гІурабго халалъи жидер ругел кьватІелал, кьватІел рехарал бакІал цоцада цун чІола, гьеб бакІ цІидасан цІорола.

Климат[хисизабизе | вики-текст хисизабизе]

ЛъагІалил гІазу-цІадалъул гьоркьохъеб къадар буго 550–600 мм, гІемерисеб цІад бала лъагІалил хинаб заманалда. Гьаваялъул лъагІалил гьоркьохъеб температура букІуна гІ.-ш. +6°С, хинаб мехалъул гьоркьохъеб температура — 11,5°С, квачараб мехалъул — -1,3°С. Бищун квачараб моцІлъун ккола январ, жиндир моцІалъул гьоркьохъеб температура — 4,4°С. Бищун хинаблъун ккола июль моцІ, жиндир гьоркьохъеб температура +16,1°С. Хинлъи-квачалъул абсолютияб максимум ккола +36°С, минимум — -27°С. ХІоралда сверун ругел бакІазда гІазу чІола 80 яги гьелдаса цІикІкІун къоялъ[1].

ХІор лъугьин[хисизабизе | вики-текст хисизабизе]

МочІохъ хІор лъугьана ТІанусдерил балалъул шималияб рахъалдаса бачІараб ччукІел сабаблъун. ЧчукІел лъугьиналъе гІиллалъун лъугьана 1962-63 саназда Дагъистаналда рарал кІудиял цІадал. Ракь ччукІизе байбихьана 1963 соналъул 28 октябралда, хъахІлъи балеб гІужалъ.

ЦІадас ХІмзатил цІаралда бугеб колхозлда хІалтІулев вукІарав МухІамадилазул МухІамадица кІудияб ччукІел лъугьиналъул хабар лъазабун буго, ва бачІун буго хІукуматалъул комиссия. Гьезул хІумуялда рекъон, Мочохъ росдал гІадамазул эвакуация гьабун буго.

ГІалимзабаз гьабун буго натижат: ччукІел лъугьиналъе гІилла — рарал гІемерал цІадал. Хадусеб микьго къоялъ ракьул гІурагІан къадар ччукІун унеб букІана аскІоб бугеб лъарал расалъиялде; гьелъул хехлъи букІана 250 м сордо-къоялда жаниб (2–3 м минуталда жаниб), къобахъанагІан хехлъи цІикІкІунеб букІун буго[2]. ЧчукІелалъул лагадул халалъи букІана 1,5 км, гІеблъи — 1 километралде гІунтІун[1].

ЧчукІел гІодобе щун чІедал гьелъ нахъсверизабизе букІана МочІохъ лъар, лъел къадар эхебе бахине букІана, гьединлъидал тІокІаб лъел къадар къватІибе биччазе тадбир гьабизе кколаан. Гьединго хІинкъи букІана рукъзал риххизариялъеги[2].

ЧчукІел гІодобе щола микьго къоялдасан, гьеб къуваталда речІчІула МочІохъ росу бугеб балалда, кутакаб, ракьбагъараб гІадаб гьаракьги бахъун, амма росурагІалда букІараб лъабго мина гурони биххизабуларо гьелъ[2]. КІкІалахъ лІугьуна къуватаб тІабигІияб сангар, ва гьеб лъугьараб бакІалда ччукІелалъул лагадул къуват бахунаан 100 метраялде[1].

ЧчукІел бачІин лъугІидал, гІадамал росулъе руссине риччала. Амма тохлъукьего бачІуна цоги хабар: хІорниб лъел къадаралда хадуб халл кввезе тун вукІарав Къадилазул Гьиматица хабар лъазабула лъел къадар гІализабазда ккун букІаралда дагьабги хехго бахунеб бугилан. Гьелъие гІиллалъунги букІуна хІоралъуре мочоІохъ лъаралъул лъим гуребги, киналниги ччукІелалдаса хадур рагьарал гІемерал иццазул лъиналгичвахизе байбихьула. Гьениве вачІарав Хунзахъ мухъалъул лъалъалъул системаялъул идараялъул нухмалъулев Аталазул ХІажица идараялъул инжинер Шайхасулазул ТІалхІатгун цадахъ хал-шал гьабула сангаралъул ва балагьула лъим къватІибе биччазе данде кколеб бакІ. КватІичІого кумекалъе рачІуна Дагъистаналъул лъел магІишаталъул монтажгун жо-жо баялъул идараялъул специалистал. ХІалтІи хеко гьабизе гьенибе рехули цІиябл техника, гьелъие гІоло гІатІид гьаризе ккана нухал ва цІигьабизе ккана ччукІелалъ хвезабун букІараб нухалъул букІа.

ХІукму гьабула лъим къватІибе биччазе 370 метра бугеб авариялъулаб рахъ (лоток) гьабизе. Булдузераз бухъун гьабула кІудияб рахъ, гьенибго махх биун седеялъул устарзабаз кІудил маххул тІанчазул цоцаде биун-седон гьабула лоток.

ХІоралъул хал-шал гьабидал, гІалимзабазда ратула гьениб ччугІа гІезабиялъе шартІал, гьелъ ГІанди хІорихъа бачун биччала форел ччугІа[2].

ТІабигІат[хисизабизе | вики-текст хисизабизе]

ХІор ва сверун бугеб тІабигІат цІуни[хисизабизе | вики-текст хисизабизе]

Туризм[хисизабизе | вики-текст хисизабизе]

Балагье гьединго[хисизабизе | вики-текст хисизабизе]

ХІужжаби[хисизабизе | вики-текст хисизабизе]

  1. 1,0 1,1 1,2 В соответствии с приказом Министра природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Дагестан от «24» 09 2007 г. №86  (гІурус).(хІалтІулареб ссылка — тарих) Проверено 6 Апрель 2019.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 "Огонёк" журнал, 8 январ 1964